Проект Закона о регулировании градостроительной деятельности уже находится в Верховной Раде и может быть принят в ближайшее время, а потому считаем целесообразным не только представить данный документ, но и выделить отдельные его положение, напрямую касающиеся архитекторов и проектирования.

Далее представляем Вашему вниманию некоторые изменения, которые внесены в новый Закон, по сравнению с его предшественником. Полностью все нововведения можно посмотреть в сравнительной таблице (ссылка - внизу этой страницы).

 

«Здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил – тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

«Здійснення технічного нагляду з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил - тягне за собою накладення штрафу на особу, що здійснює технічний нагляд, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

«Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, державних будівельних норм, стандартів і правил,- тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, (головного інженера проекту), сертифікованого експерта у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

 

«Стаття 3. Фінансова відповідальність

1. Суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів містобудування, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, державних будівельних норм, стандартів і правил:

проектна організація – у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експертна організація, яка проводила експертизу проектної документації, – у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

«5. Суб’єкти містобудування, які провадять пов’язану із створенням об’єктів архітектури господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, сертифікації, несуть відповідальність у вигляді штрафу за провадження такої діяльності без отримання в установленому порядку ліцензії чи сертифіката – у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності – у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) надання інформації і документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, – у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

 

«Стаття 4. Органи, уповноважені розглядати справи про

правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами».

«Для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством». (жирный текст – нововведение)

 

«Стаття 7. Розроблення та затвердження проекту об’єкта архітектури

Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат.

Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, проводиться їх експертиза.

До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора – автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов – за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення до затвердженого проекту змін, пов’язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на проведення будівельних робіт за такими проектами.

Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації».

 

«Стаття 16. Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності

В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури та внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила та стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізми відшкодування збитків, завданих споживачам внаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, робіт і послуг неналежної якості.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.

Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури визначає порядок реєстрації таких організацій та здійснює контроль за їх діяльністю».

 

«Стаття 17. Ліцензування та професійна атестація виконавців робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури

Господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури визначається Кабінетом Міністрів України.

Органами ліцензування є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Професійна атестація виконавців робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. При цьому саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури рішення про надання таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.

До професійної атестації допускаються громадяни, які:

здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менш як три роки;

не здобули вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр за напрямом професійної атестації, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть персональну відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, у тому числі будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури».

 

«Стаття 18. Атестаційна архітектурно-будівельна комісія

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, здійснюється атестаційною архітектурно-будівельною комісією.

Атестаційна архітектурно-будівельна комісія:

визначає рівень кваліфікації і знань фахівців, їх спеціалізацію;

видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу;

може утворювати секції за видами робіт (послуг) та професійної спеціалізації;

здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури».

 

«Стаття 22. Права архітектора

Архітектор під час проектування і будівництва об'єктів архітектури має право:

без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об'єкта архітектури;

за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури;

вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;

за погодженням із замовником вносити в межах містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту;

за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути представником замовника в інших випадках, визначених договором;

залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої документації здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора;

страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону». (жирный текст – нововведение)

 

«Стаття 23. Права замовників

Замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право:

обирати архітектора - розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера;

затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки;

здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об'єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва;

залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника (забудовника) та інжинірингу». (жирный текст – нововведение)

 

«Стаття 26. Обов'язки архітектора, інших проектувальників

Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

додержуватися державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних на проектування». (жирный с курсивом текст – исключено из новой редакции Закона)

В целом, как отмечают эксперты, следует отметить несколько последствий принятия нового закона:

- упрощение разрешительной системы

- передача полномочий местных советов в градостроительной сфере исполкомам

- перенос ответственности за некачественные объекты на проектировщиков.

 

Официальные документы:

Проект Закону про регулювання містобудівної діяльності

Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

 

По теме:

Степан Адриянович Лапычак о результатах пленума НСАУ (флеш-интервью)

Существующее положение	Предлагается заменить
Стаття 17. Генеральний план населеного пункту
5. Виконавчі органи сільських, селищних i міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.	5. Виконавчі органи сільських, селищних i міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, окрім населенних пунктів курортних місцевостей.
6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.	6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада, а для курортних місцевостей - кабінет міністрів України.
Стаття 31. Проектна документація на будівництво
3. У випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті, розроблення проектної документації на будівництво завершується проведенням експертизи проекту будівництва, а її затвердження здійснюється після отримання позитивного висновку експертизи.	3. У випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті, розроблення проектної документації на будівництво завершується проведенням експертизи проекту будівництва, а її затвердження здійснюється після отримання позитивного висновку експертизи. При цьому представлення проектної документації на експертизу є обов’язком замовника. Проектувальник, при необхідності, приймає участь у розгляданні проектних рішень в експертизі. За дорученням замовника представлення проектної документації на експертизу може взяти на себе проектувальник при згоді замовника і за окрему платню.
Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль
5. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законодавством, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.	5. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю керуються в своїй діяльності положеннями цього закону. Вимоги інспекцій можуть бути оскаржені в суді, при цьому персональну відповідальність за правопорушення несе інспектор, дії якого були визнані незаконними за рішенням суду.
Розділ V. Перехідні положення
Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, державних будівельних норм, стандартів і правил, - тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (головного інженера проекту), сертифікованого експерта у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.	Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, а також державних будівельних норм, стандартів і правил, які можуть привести до втрати здатності будівель, що несе, загрозі життю і здоров'я громадян - тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (головного інженера проекту), сертифікованого експерта у розмірі двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ЗАКОН УКРАЇНИ. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
1) передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, державних будівельних норм, стандартів і правил: проектна організація — у розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;	1) передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, а також державних будівельних норм, стандартів і правил, які можуть привести до втрати здатності будівель, що несе, загрозі життю і здоров'я громадян: проектна організація — у розмірі двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Стаття 4. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності
2. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Держаної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.	2. Справи про правопорушення та неправомірні дії Державною архітектурно-будівельної інспекції розглядаються у суді за позивом фізичних та юридичних осіб, суб’єктів містобудування з залученням громадських і фахових організацій до захисту таких осіб.

Підзаконні акти майбутнього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов’язково проходитимуть Громадські слухання. Таку заяву зробили розробники законопроекту в ході засідання круглого столу на тему «До чого призведе новий Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», що відбулося 19 січня 2011 року в інформаційній агенції «Риа-новости». За словами заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва України Ігоря Соколова, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є рамковим нормативно-правовим актом для майбутньої законодавчої бази у сфері будівництва. Саме тому у цьому Законі не передбачено деталізацію багатьох аспектів та напрямків розвитку будівельної галузі, а тому проект не виносився на громадські обговорення. «Відповідно до юридичних норм всі тонкощі та нюанси будуть враховані в підзаконних актах до Закону, й до їх погодження обов’язково буде залучено громадськість», – сказав Ігор Соколов. Він також зазначив, що і влада, і підприємці, так само, як і громадськість, зацікавлені в тому, щоб інтенсифікувати роботу будівельного комплексу України, який на сьогоднішній день зарегульований і має складну систему дозільно-погоджувальних процедур.

Теги: архитекторы | Закон о градостроительной деятельно | изменение закона | проект закона